До дня Збройних Сил України учениця 9 класу Кацімон Ірина написала вірш

Постріл в серце

У той час, коли кулі стріляють,

Я кричу: «Зупинись!»

Та це куль не лякає.

Цей постріл у серце країни.

А ви говорили: «Ми з вами родина».

Кричу: «За майбутнє боротись готова!»

Та рот закривають: «Радій, що здорова!»

Я знову кричу: «Зупиніться, не стріляйте, благаю!»

Та у відповідь чую: «Нічого не знаєм».

Чому ж ви байдужі до долі Вкраїни?

Що ми вам родина, так вміло брехали?

В той час за спиною у серце стріляли.

Ми йдемо у світле майбутнє, а шлях закривають.

А де наша думка? Її не питають…

Борімося, люди, бо в нас є серця.

Борімося за правду і вільне життя.

І поки у серці палатиме мрія,

Ніхто не зупинить, бо в нас є надія.

Свободу, як вогник, до всіх донесемо,

Бо ми українці разом, не окремо.

А нашу Вкраїну кров’ю залито.

За що ж стільки люду вкраїнського вбито?

Безсмертних героїв усіх пам’ятаєм.

І в пам'ять про них ми єдиними станем.

Коментарi